У селі Руське Поле першокласники прийшли на першу Сповідь
27 серпня 2015 року для руськополівських першокласників був особливим днем. Вони прийшли на першу Сповідь. Радість батьків і хвилювання малечі були яскраво відображені в їхніх щирих обличчах. Цей незабутній і відповідальний день діти відзначили по-особливому. Дівчатка у гарних сукнях, хлопчики в елегантних костюмах прийшли у храм разом зі своїми батьками, бабусями та дідусями, хресними та іншими родичами. До цього дня готувалися 55 першокласників, які посповідалися і причастилися Тіла і Крові Христових.
Таку гарну традицію – благословляти діток на щасливе навчання – настоятель Свято-Вознесенського храму с. Руське Поле прот. Николай Гамада започаткував ще у 2009 році. Батьки відзначають, що таким чином дітям прививається любов до Церкви Христової, яка допомагає посіяти якомога більше добра та щирих відносин в сім’ях дітей...
Помер професор Василь Марко, відомий руськополівець.
У Кіровограді перестало битися серце відомого літературознавця, доктора філологічних наук, автора понад 300 літературознавчих праць, професора кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету Василя Петровича Марка.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі повідомив його колега, завідувач кафедри української літератури КДПУ ім. В. Винниченка Григорій Клочек: «З глибоким сумом повідомляю, що сьогодні відійшов у інший світ відомий вчений і педагог доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка Василь Петрович МАРКО. Для українського літературознавства, для всієї культурної та освітянської громадськості міста, для викладачів і студентів університету це велика втрата. Царство йому Небесне!» ‒ сказано в дописі.
Народився 6 січня 1936 року в селі Руське Поле на Закарпатті...
Знай своїх. Схиігумен Серафим (Немеш)
Схиігумен Серафим (в миру Димитрій Васильович Немеш) народився 14 вересня 1922 року в с. Колодно Тячівського району Закарпатської області в православній благочестивій сім'ї. Від батьків він успадкував і потім упродовж життя безустанно плекав у собі побожне ставлення до віри батьків - Святого Православ'я, і до останнього подиху зберіг цей священний дар. Після закінчення початкової, так званої «народної» освіти, а потім семирічної, яку отримав в Тячеві у 1939р. поступає послушником у Спасо-Преображенський чоловічий монастир с.Теребля, де смиренно несе послух кліросника до 1944 року. З юних літ відчув у собі прагнення самовіддано служити олтарю Господньому. Проваджуваний Божим Промислом із монастиря до Угорської армії, по закінченні Другої Світової війни потрапляє у полон до американського війська, де рука Божого Милосердя дивом захищає його від смерті і цим дає зрозуміти збереження його життя для пастирського служіння.
Повернувшись із Москви, де працював на різних роботах, у 1947 році приймає першу ступінь чернецтва - рясофор. Цього ж року, 18 жовтня, Преосвященним єпископом Мукачівським і Ужгородським Нестором був висвячений на диякона, а через вісім днів - на священика. Супроводжуючись настановами свого духовного наставника архімандрита Веніаміна (настоятеля Спасо- Преображенського монастиря с. Теребля) ієромонах Димитрій служить як священик в монастирі с. Теребля...
Знай своїх. Андрій Новак
Андрій Новак народився 21 листопада 1849 року в селі Урмезієві на Мараморощині (нині село Руське Поле Тячівського району) в сім’ї середнього землевласника. Він був дев’ятою дитиною в батьків. Початкову освіту здобув у Тячеві, продовжив навчання в гімназіях Мукачева, Сотмара й Ужгорода. У 1872 році Андрій з відзнакою закінчив медичний факультет Будапештського університету, отримав диплом хірурга, офтальмолога й акушера-гінеколога.
У 1872 році на території Закарпаття мала місце епідемія холери. Для боротьби з нею ті її наслідками з Будапешту, на прохання окружного медичного начальника в м. Собранці, Вікентія Нейметі, лікарем-епідеміологом було направлено молодого лікаря доктора Андрія Новака. Відряджений він був скоріше для лікування свого власного здоров'я, ніж для боротьби з холерою, способи лікування якої йому — по його словам «не були знайомі». У нього були хворі легені з кровотечею і кровохарканням.
У 1874 році заснував в Ужгороді лікарню, яку очолював до 1920 року. Одночасно було засновано Ужгородську акушерську школу (1890), де щороку готували до 60 кваліфікованих акушерів. Андрій Новак займався просвітницькою діяльністю...
В Руському Полі освятили новий православний храм
У селі Руське Поле Тячівського району, освятили новий православний храм.
Як повідомляє інтернет видання Тячів, освячення новозбудованої церкви святого Димитрія Солунського відбулось на свято цього великомученика, 8 листопада.
"У Святковому Богослужінні взяли участь Митрополит Хустський і Виноградівський Марк. Йому співслужили настоятель місцевого Свято-Вознесенського храму о. Микола Гамада, священик Св.-Вознесенського храму м. Тячева о. Михайло Бонка та багато інших священнослужителів Тячівського благочинного округу", пише видання...
Релігійна спадщина Руського Поля
Руське Поле. Церква св. Івана Хрестителя, XVIII ст. і дзвіниця. Розібрана 1965 р. (В. Vavroušek. Církevní památky na Podkarpatske Rusí. Praha. 1929.) Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 530.
Церква св.Іоана 16 ст. (дерев'яна), перебудова 18 ст., не збереглась [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 235].
За 1751 р. є згадка про муровану церкву св. Іоана Хрестителя в Малому Урмезієві, знищену розливом ріки Тереблі: “…В мурованной богослуженіє не держится, понеже святилище знищено і без даха єст, образи суть всі… Звони два, єден покажен, не знати от кого благословенні”.
Очевидно, незабаром збудовали дерев’яну церкву. Цю церкву розібрали разом з церквою у Великому Урмезієві за допомогою того ж директора і теж привезли до школи на паливо...
Знай своїх. Андрій Бонка
Колишній в'язень сталінського ГУЛАГу розповів «ФАКТАМ» про безпрецедентне повстання в'язнів Норильського табору, яке ініціювали засуджені за політичними статтями українці
25 травня 1953 почалося Норильське повстання - найтриваліший протест ув'язнених ГУЛАГу, що тривав більше двох місяців. Його рушійною силою стали засуджені за політичними статтями українці, яких в «Норильлазі» була більшість.
Одним з учасників повстання був житель закарпатського міста Тячів 88-річний Андрій Бонка, нині - голова районного товариства політичних в'язнів і репресованих. Андрій Андрійович, який відсидів у сталінських таборах більше десяти років, погодився розповісти «ФАКТАМ» про події того часу.
«Серед зібраних проти нас речдоків були старі чехословацькі підручники і навіть" Кобзар "Шевченка»
- Я народився в селі Руське Поле Тячівського району, - розповідає Андрій Бонка (на фото автора). - У 1942 році, при угорському правлінні, поступив в учительську семінарію в Ужгороді. З приходом радянської влади семінарію перетворили в технікум. Багато студентів (і я в їх числі) вважали себе українськими патріотами і читали книги, заборонені новою владою...
Знай своїх. Марко Василь.
Марко Василь Петрович - доктор філологічних наук, професор, народився 6 січня 1936 року в селі Руське Поле, Тячівського району, Закарпатської області.
Біографія
Після закінчення семирічки в рідному селі (1950) навчався в Хустському педучилищі (1950-1954) та Ужгородському державному університеті (1954-1959). Працював директором Дулівської восьмирічної школи Тячівського району (1959-1966), заступником директора Тячівської районної заочної середньої школи (1966-1975).
З 1975 р. викладач кафедри української літератури КДПУ ім. В. Винниченка. Захистив кандидатську (1973) і докторську дисертації (1992). Основне поле дослідницьких інтересів - українська література XX ст., зокрема теоретичні основи концептуально-стильових пошуків українських письменників, принципи аналізу художнього твору, проблеми викладання рідної літератури в загальноосвітній та вищій школах. Розробив оригінальну систему викладання літературознавчих дисциплін для студентів філологічних спеціальностей...
Закарпатська Капуна — гора-примара, гора-тінь, гора-страх, гора-загадка...
Трапецієподібна, 100-метрової висоти гора Капуна (Катуна) ось уже 7 останніх десятиліть стоїть в німотній одинокості на самій околиці села Руське Поле Тячівського району посеред розлогих зелених пасовищ і ланів, що тягнуться аж до самого райцентру.
Капуна викликає до себе постійну увагу надто правильним конусоподібним гостроверхим шпилем, на який задивляються мандрівники, туристи, зарубіжні гості із центральної автотраси "Ужгород–Ясіня".
Існують припущення відомих угорських, румунських вчених-істориків, що руськополівська Капуна є творінням людських рук, збудована у 30-ті роки минулого століття. У роки Другої світової війни мала чималі стратегічні функ¬ції, виконувала оборонне зна¬чення. Можна тільки дивуватися, що донині оцю таємницю ніхто з дослідників і міс¬цевих краєзнавців не спромігся або не забажав відкрити, аби таємне стало явним!..
В Івано-Франківську відбулись 1/16 та 1/8 розіграшу Національному кубку шкільного футболу ЄВРО- 2012
28 квітня в Івано-Франківську відбулись два матчі 1/16 розіграшу Національного кубку шкільного футболу Євро-2012.
У першій грі 1/16 фіналу команда переможець Тернопільської області з рахунком 1:0 перемогла переможця обласних змагань Чернівецької області. А в другому матчі між командами Обертинської ЗОШ (Івано-Франківська область) та ЗОШ с. Руське Поле (Закарпатська область) сильнішими виявились закарпатці - 2:2, пен. 4:2.
А вже 29 квітня в 1/8 фіналу Національному кубку шкільного футболу ЄВРО- 2012 – тернопільська футбольна команда «Школи-ліцей» №13 перемігши суперників з Закарпатської області – 4:0, пробилася до 1/4 фіналу...