MENU


Руське Поле   

Регіон                          Закарпатська область

Район/міськрада       Тячівський район

Рада                                Русько-Полівська сільська рада

Код КОАТУУ 2124486201

Основні дані

Засноване                      1350 рік , XI-IV ст. до н.е. (городище Капуна)

Населення                    4364 (2001 рік)

Площа                44 км²

Густота населення     99,181 осіб/км²

Поштовий індекс       90551

Телефонний код         +380 3134

Географічні

координати                   48°3′36″ пн. ш. 23°31′48″ сх. д.

Середня висота

над рівнем моря          220 м

Водойми                        р.Дербачка (р.Стара Ріка), р.Теребля, р.Тиса

Відстань до

обласного центру       138 км

Відстань до

районного центру       4 км

Найближча

залізнична станція      Руське Поле (Львівська залізниця)

Місцева влада

Адреса ради                  90551, с.Руське Поле. вул. Головна (Леніна),51 , тел. 3-71-44

 

Інформація

 

Руське Поле — село в Україні, Закарпатській області, Тячівському районі.

 

Руське Поле знаходиться в Закарпатській низовині, Тереблянській долині, Мармароській котловині, на лівому березі р. Тереблі, за 138 км. на південний схід від Ужгорода.

 

Географічне розташування: територія села межує з територіями сусідніх сіл та Хустським районом. На південному сході з Тячевом, на південному заході з Буштином, на заході з Воніговом, на півночному заході з селом Теребля, на північному сході з Углею, на сході з Лазами і на півдні з Вишковом (Хустський район) (через річку Тиса).

 

Колишні назви — Криваве Поле, Панське Поле, Урмезієво (угор. Úrmező), Русское Поле. Також у різних угорських літописах зустрічалися такі назви: Urmezei, Vermeziv (Yiddish), Rusz-Polyana, Ruszko-Polyana; в румунських літописах: Ruspolyana, Polien Riskeve, Ruska Pole, Ruski Pole.

 

Історія села

 

Руське Поле було засновано приблизно на початку другого тисячоліття, десь у XII—XIII ст. Його населяли етнічні жителі цих земель — русини і угорці. Але відомо, що на території села ще в XI—IV ст. до н. е. існувало городище Капуна. Капуна тепер — це назва загадкової гори біля села, яка має форму піраміди.

 

На території Руського Поля археологами було знайдено Карпатські кургани (IX ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.), городище Капуна (ХІ-ІV ст. до н. е.) (за іншими даними VІ-ІV ст. до н.е.), рештки поселеннь Куштановицької культури (VI-ІI ст. до н. е.), різні старовинні золоті монети і дуб віком 400 років. Отже можна твердити, що на території села люди жили ще до нашої ери.

 

З історії відомо, що кочівники, які жили в горах, почали спускатися вниз, в долини річок. Так приблизно в XII — XIII ст н. е. у долину річки Дербачки (інша назва  — Стара Ріка) спустилися перші люди, тому що біля річок було жити компактніше і легше ніж в горах, і було багато земель, на яких можна було вирощувати і отримувати харчі. Вони населяли лівобережну територію від р. Дербачки, а потім почали населяти і правобережні території, аж до річок Теребля і Тиса. На той час ці річки були дуже широкі і великі, найменшою з них була Дербачка, яка була не дуже великою, і мешканці села могли легко переходити її. Головним у селі був староста, якого обирали люди. Він керував селом і держав мирні зв'язки з поселеннями, які жили поблизу до села — це Técső (Тячів), Bústyahaza (Буштино), Унігово (Вонігове), Теребло (Теребля), Mőrtős (Тячівка) і Sőldőbős (Стеблівка).

 

Спочатку село називали Криваве Поле, бо біля села, на прилежних його полях відбувалися битви за територію між угорцями і русинами. Потім село загарбали угорці і ціла панська сімя Новаків поселилася в селі і керувала ним. Вони дали селові назву Úrmező, що в перекладі означало Панське Поле (угор. úr — пани, угор. mező — поле). До тепер в селі збереглися три панські доми. Урмизьово (так називали село селяни) було назвою села аж до 1944 року.

 

21 жовтня 1944 року на територію села вступили російські війська і вигнали з села угорців. Головний командир російського війська зупинив військо біля православної церкви села, вдарив у дзвони, туди прийшло багато жителів села, перед якими він проголосив нову назву села — Русское Поле. Після того, як Україна проголосила свою незалежність, Русское Поле переіменували на Руське Поле. Назва Руське Поле походить від назви корінних жителів — русинів.

Обеліск загиблим воїнам села на Великій Вітчизняній війні

 

Релігія

 

В селі з давніх-давен діяли три церкви — православна, греко-католицька, християнів адвентистів сьомого дня.

 

На сьогодні в селі діють шість церков, це — православна, греко-католицька (уніатська), баптистська, християнів адвентистів сьомого дня, християнів реформатів сьомого дня, християн сьомого дня. Також в селі існує релігія Царства свідків Єгови.

 

Більше за всіх у селі живе православних, після них греко-католики, потім християни адвентисти, а потім вже інші релігійні групи.

 

Населення

 

В селі за останні 50 років населення почало зростати, тому що в село почали переселятися люди, які жили в гірських місцевостях. Станом на 2001 рік — в селі проживало 4 364 чол.

 

Промисловість

 

В Руському Полі працює радгосп завод «Руськополівський», який при СРСР був одним із перших заводів Закарпаття, але в сьогоденні він дещо призупинив роботу.

 

Також в селі є макаронна фабрика, яка постачає макаронні вироби на всю західну Україну.

 

Руське Поле багате на сади, тобто на яблука, які транспортуються на різні заводи, які виробляють різні напої.

 

Спорт

 

В Руському Полі розвинено багато видів спорту, але краще розвинений футбол.

 

В селі у 1949 році створено футбольну команду «Садовод» (тепер ФК «Руське Поле»), яка грала на першість Закарпатської області і грає на першість Тячівського району. У 1989 році було проведено товариську зустріч між ФК «Садовод» (Руське Поле) та ФК «Бардієво» (Словаччина).

 

З 1998 року в селі стрімко почав розвиватися кікбоксинг. А вже у 2000 році титул чемпіона світу здобув руськополівець Олександр Сасин у своїй віковій категорії (фінальні бої він провів у Бєлграді (Югославія)). З того часу в селі часто проводилися різноманітні турніри: сюди приїзджали бійці з Мукачева, Ужгорода, Львова, Дубна, Бродів і навіть із Угорщини.

 

Також в Руському Полі є волейбольна команда, яка грає не регулярно.

 

Руськополівська ЗОШ приймає участь в різних спортивних заходах Тячівського району: посідала перші міста з футболу, міні-футболу, волейболу, настільного тенісу тощо.

 

Природа

 

Природа села дуже різноманітна. На площі села є поля, гори, річки, ставки, ліси, сади. На території села є великі сади, дубовий ліс, невеликі гори, найбільша з них — гора Капуна, урочище Лонка, річки Дербачка, Теребля, Тиса.

 

Стихійні лиха

 

Село потерпало від багатьох стихійних лих: буревіїв, повеней, снігопадів, тощо. Найсильніше потерпало від повеней

 

Перша повінь 1998 року була одною з наймасштабніших стихійних лих. Завдала великої шкоди жителям села: розмила городи, будівлі, двори, було дуже багато постраждалих. Друга повінь прийшла в село у 2001 році, але була менш масштабною. Від цих повеней постраждала уся область.

 

А у серпні 2008 року відбулася повінь, яка повністю затопила майже всю житлову територію Руського Поля, але іншим населеним пунктам майже не завдала шкоди. Повінь відбулася тому, що прорвалася дамба вище села.

 

Відомі люди

 

У селі народився відомий лікар України і Угорщини - Андрій Новак, який заснував Закарпатську обласну клінічну лікарню,а також український історик, педагог, греко-католицький священик, культурно-освітній діяч, редактор, перекладач Василь Миколайович Гаджега.

 

Джерела

 

    * Енциклопедія українознавства: В 10 томах / Головний pедактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.

    * Історія Закарпаття. 1969.